Кримінальне провадження щодо неповнолітніх

Кримінальне провадження щодо неповнолітніх

              Велике значення для профілактики злочинності серед неповнолітніх має процесуальна   діяльність  судів, що здійснюють  провадження  у кримінальних  справах.  Ефективні  правові заходи,  які суди  застосовують  щодо неповнолітніх, можуть реально сприяти попередженню вчинення  ними нових злочинів  та виправленню  підлітків. 

    Безсумнівно позитивним моментом у процесі гуманізації кримінальної юстиції щодо  неповнолітніх відіграв новий Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК України),  який набрав чинності 20 листопада 2012 року. Завдяки йому вдалося запровадити цілу низку норм,  які передбачають спеціалізацію слідчих досудового слідства, а також суддів, що розглядають  справи, пов'язані з дитячою злочинністю.

            Особливості порядку кримінального провадження щодо неповнолітніх обумовлені  передусім особливостями суб'єкта кримінального правопорушення. Фізичний, розумовий і  психічний розвиток неповнолітніх обумовлює нестійкість їх характеру, незрілість мислення,  схильність до наслідування поведінки старших за них і дорослих осіб, бажання показати   себе самостійним і намагання  звільнитися від контролю та опіки з боку батьків, вихователів,  низька самоповага, неадекватна самооцінка, недостатній життєвий досвід та інші подібні риси,  а також неможливість повною мірою самостійно захищати свої права та законні інтереси. 

               Із матеріалів кримінальних справ  вбачається, що вікові  особливості   неповнолітніх  значно впливають на  мотивацію  їхніх вчинків. Так, крадіжки найчастіше скоюються для заволодіння  престижними речами, які  чесним шляхом  молоді люди  отримати не можуть. Постійно збільшується  кількість  засуджених  неповнолітніх, які виховувалися  поза сім’єю, в інтернаті, дитячому будинку. Таких дітей нерідко використовують злочинні угруповання для вчинення протиправних дій. Найбільш  поширеними злочинами  серед неповнолітніх  залишаються крадіжки,  потім – грабежі. Підліткова злочинність молодшає. У структурі  підліткової злочинності  понад дві третини  становлять тяжкі та особливо тяжкі злочини.  

               Значною мірою сприяють вчиненню злочинів неповнолітніми такі обставини,  як безконтрольність з боку батьків, незайнятість підлітків, вживання останніми спиртних  напоїв  та  наркотичних  засобів, проблеми в сім'ях, безробіття батьків і відсутність у  них коштів на утримання дітей.

            Враховуючи все це, законодавець здійснив вагомий крок до захисту прав дітей в  кримінальному процесі. Разом з тим  встановлені додаткові гарантії щодо підвищення виховного  впливу такого провадження через створення доброзичливого до дитини середовища і процесу,  в межах якого здійснюється кримінальне провадження щодо осіб, молодших вісімнадцяти років.

Кримінальний процесуальний закон містить низку норм, які регламентують необхідність з’ясування як під час досудового, так і під час судового провадження умов життя та виховання неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого), повних та всебічних відомостей про його особу.

Прокурор, слідчий суддя, суддя, здійснюючи провадження щодо неповнолітнього,  застосовують необхідні знання щодо особливостей такого провадження, враховуючи  вікові і психологічні особливості неповнолітніх з метою, щоб як найменше порушити звичайний уклад життя неповнолітнього, вживають всіх можливих заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.

У кримінальному провадженні щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, участь захисника є обов'язковою з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою.

Тому, якщо для захисту неповнолітнього не було залучено (запрошено) захисника, то  відповідно до частин 2 і 3 ст. 49 КПК слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий  суддя чи суд постановляє ухвалу, якою доручає Центру з надання безоплатної вторинної  правової допомоги призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити  його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному  провадженні. Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката є обов'язковою  для негайного виконання.

У разі затримання неповнолітньої особи уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов’язана негайно повідомити про це його батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування.

Якщо обвинуваченим є неповнолітній слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини .

До неповнолітньої особи не може бути застосований привід свідка. Все це є додатковими гарантіями захисту прав неповнолітніх в кримінальному процесі.

Прийнятий КПК України передбачив особливу процедуру допиту неповнолітніх та малолітніх осіб. При проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря. До початку допиту особам роз’яснюється їхній обов’язок бути присутніми при допиті, а також право заперечувати проти запитань та ставити запитання. Допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом - понад дві години на день. Особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, роз’яснюється обов’язок про необхідність давання правдивих показань, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання.

Новелою нового КПК є допит малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого  у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) .

Новий КПК України передбачає скасування інституту підписки про невиїзд та визначає наступні запобіжні заходи: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Крім цих запобіжних заходів до неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених може застосовуватися передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи. Передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи полягає у взятті на себе будь-ким із зазначених осіб або представником адміністрації дитячої установи письмового зобов’язання забезпечити прибуття неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також його належну поведінку. Передання під нагляд батьків та інших осіб можливе лише за їхньої на це згоди та згоди неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого. Особа, яка взяла зобов’язання про нагляд, має право відмовитися від подальшого виконання цього зобов’язання, заздалегідь про це повідомивши.

Таким чином, провадження в кримінальних справах про суспільно небезпечні діяння, вчинені неповнолітніми, визначається як особливим підходом до захисту їх прав, так і колом обставин, які необхідно обов'язково встановити, а також особливостями їх особистісного та вікового статусу. Це зумовлює необхідність проведення комплексних досліджень у сфері кримінального провадження у справах дітей.

 Помічник судді

 Локачинського районного суду С.В. Макатер