«Інформація щодо відповідальних працівників апарату суду, які надають допомогу маломобільним групам населення, у тому числі особам з інвалідністю під час їх перебування в суді» розмістити інформацію:

Відповідальні працівники Локачинського районного суду Волинської області за взаємодію з особами з інвалідністю, маломобільних груп населення, та забезпечення їх доступу до приміщення суду:

керівника апарату суду Березняк Лариса Віталіївна, а у разі її відсутності заступник керівника апарату суду Братко Ольга Михайлівна (тел. (03374) 21395):

організовує роботу суду щодо забезпечення безперешкодного доступу до приміщення суду людей з інвалідністю; розміщує відповідну інформацію на веб-сайті та інформаційних стендах суду;

судовий розпорядник Склезь Юрій Миколайович (тел. (03374) 21395):

забезпечує доступ до приміщення суду людей з інвалідністю (прибирає перешкоди для вільного доступу осіб на інвалідних візках, здійснює супровід людей з особливими потребами по приміщенню суду за їх згодою та потребою); надає необхідну інформацію про розміщення залів судових засідань, канцелярії, та ін. службових кабінетів; забезпечує протягом робочого часу роботу звукового орієнтиру для людей з порушеннями зору – метронома;

- старший секретар суду Гордіюк Антоніна Тихонівна., у разі її відсутності секретар суду Стрільчук Катерина Станіславівна (тел. (03374) 21395):

забезпечує протягом робочого часу роботу(включ/виключ) переговорного пристрою, приймає дзвінки по переговорному пристрої та надає необхідну інформацію, приймає документи; оперативно сповіщає судового розпорядника, (у разі його відсутності керівника апарату або його заступника) про необхідність надання допомоги щодо доступу до приміщення та супроводу людей з інвалідністю; пропонує зазначеним особам подати заяву про розгляд справи у залі судових засідань І поверху.

«Рекомендації щодо правил поведінки з особами з інвалідністю, маломобільними групами населення у суді»

Загальні положення

Коли Ви представляєтесь, намагайтесь потиснути руку, навіть якщо рухи руками у людини з інвалідністю обмежені, чи якщо вона має протез.

Запропонуйте допомогу, але почекайте, поки вона буде прийнята, і надайте цю допомогу у той спосіб, у який Вас просить особа.
Не нав’язуйте свою допомогу й не ображайтесь, якщо від Вашої пропозиції відмовляться.
Будьте доброзичливі, будьте уважні та виявляйте підтримку.
Якщо потрібно відкрийте двері.
Під час розмови з особою з інвалідністю звертайтеся безпосередньо до нього, а не до супроводжуючого. Це дуже важко для людини, коли люди говорять не з ним, а з його помічником або перекладачем.
Якщо Ви не впевнені у тому, що саме Вам потрібно робити – спитайте.
Ніколи не розмовляйте з особами з інвалідністю зверхньо або поблажливим тоном.
Коли ви говорите з особою, що має інвалідність, не використовуйте дитячу лексику, зменшувальні імена, більш гучний тон, ніж у середньому для розмови вголос, і не гладьте його по спині або голові. Ці речі дають зрозуміти, що ви думаєте, що він не здатний вас зрозуміти, і що ви прирівнює його до дитини. Використовуйте звичайний голос і словниковий запас, і говоріть з ним так само, як ви б говорили з кимось без інвалідності.
Не використовуйте штампи або образливі терміни.
Будьте обережні з тим, що ви говорите.
Уникайте таких слів як «хворий», «покалічений», «неповноцінний», «глухонімий», «каліка» тощо, особливо поряд з особою, що має інвалідність.
Не робіть висновків на основі спостережень: пам’ятайте, що будь-хто може мати приховані "порушення" – наприклад, діабет.
Ніколи не торкайтесь людини з інвалідністю чи їх допоміжних засобів пересування без їх дозволу. Це неввічливо, а також може вплинути на їх баланс.
Не стороніться людей з інвалідністю. Якщо Ви готові вести себе з ними з повагою й розумінням, вони не образяться, якщо Ви помилитесь.

Правила поводження з людьми в яких є труднощі в мові:

Не ігноруйте людей, яким важко говорити.
При проблемах у спілкуванні запитайте, чи не хоче ваш співрозмовник використовувати інший спосіб – написати, надрукувати.
Розмовляючи з людиною, яка має труднощі у спілкуванні, слухайте її уважно.
Не перебивайте і не виправляйте людину, в котрої є труднощі в мові, а також не закінчуйте думку замість неї.
Будьте терплячі, чекайте, коли людина, сама закінчить фразу. Починайте говорити тільки тоді, коли переконаєтеся, що ваш співрозмовник закінчив свою думку.
Не намагайтеся прискорити розмову. Будьте готові до того, що розмова з людиною, яка має проблеми з мовою, займе у вас більше часу.
Дивіться в обличчя співрозмовнику, підтримуйте візуальний контакт.
Намагайтеся ставити запитання, які вимагають коротких відповідей або кивка головою.
Не вдавайте, що зрозуміли, якщо чогось не дочули. Не соромтеся перепитати. Якщо вам знову не вдалося зрозуміти, попросіть вимовити слово у більш повільному темпі, можливо, по буквах, це допоможе людині зорієнтуватися, а вам – зрозуміти її.

Правила поводження з людьми з обмеженою рухливістю:

Якщо Вашої допомоги потребує користувач візка, спочатку спитайте людину, куди вона хоче дістатись, а потім проінформуйте, що Ви збираєтесь довезти її.
Коли Ви говорите з людиною, яка користується інвалідним візком або милицями, розташуйтеся так, щоб ваші і його очі були на одному рівні, тоді вам буде легше розмовляти.
Не нахиляйтесь і не спирайтесь на інвалідний візок чи на інший допоміжний засіб людини.
Спитайте людину, чи потребує вона допомоги під час переміщення, при відкриванні дверей, але пам’ятайте, що вона може виконувати ці функції сама.
Залиште достатньо місця для тих, хто користується ходунками чи іншими допоміжними засобами під час ходи - не намагайтесь відібрати або схопити їх допоміжний засіб чи паличку.
Якщо існують архітектурні бар'єри, попередьте про них, щоб людина мала можливість приймати рішення заздалегідь.
Пам'ятайте, що, як правило, у людей, що мають труднощі при пересуванні, немає проблем із зором, слухом і розумінням.

Правила поводження з людьми з вадами зору:

Скажіть людині з порушенням зору, хто Ви, представте інших присутніх осіб і розкажіть, де вони знаходяться.
Запитайте людину, чи вона потребує Вашого супроводу.
Спитайте, чи хоче вона бути попередженою про сходи, двері та інші перешкоди
Пропонуючи свою допомогу, спрямовуйте людину, не стискайте її руку, йдіть так, як ви зазвичай ходите. Не треба хапати сліпу людину і тягнути за собою.
Якщо Ви супроводжуєте людину з обмеженим зором чи таку, що не бачить, Ви маєте дозволити їй взяти Вас за лікоть та йти поруч.
Коли Ви досягли необхідного місця, повідомте людину, де вона знаходиться.
Якщо ви збираєтеся читати незрячій людині, спочатку попередьте її про це. Говоріть звичним для вас голосом. Не пропускайте текст, якщо вас про це не просять.
Якщо це важливий лист або документ, не потрібно для переконливості давати відчути його на дотик. При цьому не замінюйте читання переказом.
Коли незрячий чоловік повинен підписати документ, прочитайте його обов’язково повністю.
Завжди звертайтеся безпосередньо до людини, навіть якщо вона вас не бачить, а не до її зрячого компаньйона.
Не забувайте називати себе та співрозмовників, а також представляйте інших присутніх.
Якщо ви хочете потиснути руку, скажіть про це.
Коли ви пропонуєте незрячій людині сісти, не садіть її, а направте руку на спинку стільця або підлокітник.
Не водіть рукою незрячого по поверхні предмета, а дайте йому можливість самому вільно до нього доторкнутися.
Якщо вас попросити допомогти взяти якийсь предмет, не слід брати рукою сліпого цей предмет.
Якщо ви помітили, що незряча людина збилася з маршруту, не керуйте її рухом на відстані, а підійдіть і допоможіть вибратися на потрібний шлях.
Завжди кажіть людині, коли Ви відходите назад чи йдете від неї.
Якщо людина йде з собакою - поводирем, спитайте дозволу на те, щоб доторкнутись до неї та взаємодіяти з нею.
Коли Ви скеровуєте особу, переконайтесь, що людина знає й розуміє кожну деталь.

Правила поводження з людьми з вадами слуху:

Розмовляючи з людиною, в якої поганий слух, дивіться прямо на неї, кажіть чітко.
Не ставайте так, щоб обличчя опинялося в тіні, не загороджуйте його руками, волоссям, шапкою з козирком. Ваш співрозмовник повинен мати можливість стежити за губами та виразом вашого обличчя.

Не всі люди, які погано чують, можуть читати по губах. Вам найкраще запитати про це при першій зустрічі.

Щоб привернути увагу людини, яка погано чує, назвіть її на ім’я. Якщо відповіді немає, можна злегка торкнутися людини або ж помахати рукою.
Говоріть виразно і рівно. Не потрібно надмірно підкреслювати щось. Кричати, особливо у вухо, теж не варто.
Якщо вас просять повторити щось, спробуйте перефразувати свою пропозицію. Використовуйте жести. Переконайтеся, що вас зрозуміли. Не соромтеся запитати, чи зрозумів вас співрозмовник.
Намагайтесь не використовувати довгих складних речень.
При труднощах в усному спілкуванні запитайте, чи не буде простіше листуватися.

6 . Правила поводження з людьми з затримкою розумового розвитку:

Ставтесь до людей як до особистостей, відповідальних дорослих, і не робіть висновків, що вони нічого не можуть робити.
Будьте терплячими та будьте готові пояснити інформацію більш, ніж один раз.
Намагайтесь не використовувати складних речень.
Пам’ятайте, що деякі люди з затримкою розумового розвитку віддають перевагу дотриманню певних правил чи порядку. Наприклад, люди з аутизмом.

Рекомендації розроблені з використанням матеріалу з розділу «Етика спілкування» Всеукраїнського громадського об’єднання «Національна асамблея людей з інвалідністю України»: http://naiu.org.ua/useful/etika-spilkuvannya/

Фото звіт щодо доступності будівлі суду для малобільних груп населення із вкладеними фото приміщення