Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
В Україні нині складна ситуація практично в усіх сферах. У багатьох системах, в тому числі і в судовій, очікуються зміни. Так, відповідно до Законів України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні та «Про очищення влади» судді повинні пройти люстрацію.
Що впливає на загальний рівень довіри суспільства до судової влади і чи сприятиме процес люстрації підвищенню авторитету правосуддя в державі?», - з такими запитаннями напередодні професійного свята – Дня працівників суду – ми звернулися до заступника голови Локачинського районного суду Ірини Вознюк. Публікуємо її роздуми з цього приводу.
- На відправленні правосуддя тримається демократія, тому подальше проведення судово-правової реформи в Україні повинно бути спрямоване на формування судової влади відповідно до принципів міжнародного права як самостійної гілки державної влади, здатної здійснювати правозахисну функцію в правовій державі. Незалежність суддів – це не привілей для захисту власних інтересів, а для тих, хто шукає й очікує правосуддя, для верховенства права. ХІІ позачерговий з’їзд суддів України у прийнятому зверненні до Президента України, Голови Верховної ради України, Прем’єр-Міністра України щодо забезпечення незалежності суддів та підвищення авторитету судової влади в України вказує, що запропоновані суспільству у законі «Про очищення влади» та «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» люстраційні заходи щодо суддів за своєю суттю і змістом фактично зводяться до їх покарання, а відтак не усунуть існуючих проблем національної судової системи.
Питання протидії корупційним проявам у нашій державі є нині надзвичайно актуальними та стосуються діяльності всіх гілок влади, а не лише судової. Недопустимі випадки втручання окремих громадян, політичних партій, громадських організацій та їх посадових осіб у діяльність судів та суддів (залякування, незаконні кримінальні і дисциплінарні переслідування, звинувачення суддів у протиправних діях, рішеннях без наведення конкретних фактів та осіб, пікетування судів ін).
Коментуючи названі закони, необхідно зазначити, що суб’єктами люстраційних перевірок є державні службовці від рядових працівників державних відомств і до чиновників вищих рангів, крім осіб, які обираються на посади – президента, народних депутатів, депутатів місцевих рад. Зокрема, це голови обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації, їх перших заступників, заступників, голови районної державної адміністрації, районної в місті Києві державної адміністрації; працівники правоохоронного органу, які складали та/або своєю дією сприяли складенню рапортів, протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувальних актів стосовно осіб, які брали участь у затриманні осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року; слідчих органу досудового розслідування, дізнавачів, оперативних працівників, які проводили слідчі та оперативні дії стосовно таких осіб; працівників органу прокуратури, які здійснювали процесуальне керівництво, вносив подання, погодження, підтримував клопотання про застосування запобіжних заходів, підтримував державне обвинувачення у суді стосовно названих вище осіб; суддів, які постановили ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвалив рішення про притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності таких осіб.
Організація проведення перевірки покладається на керівника або заступника керівника відповідного органу державної влади, де працює або працевлаштовується суб’єкт перевірки. Перевірку здійснюватимуть спеціальні комісії, за створення яких відповідатиме Міністерство з питань державної служби, що буде засновано на базі Національного агентства з питань державної служби. Відповідно до закону, чиновники, які не пройшли перевірку або не надали згоду на її проведення, підлягають звільненню органом перевірки з посади із позбавленням права обіймати будь-які посади на держслужбі протягом 10 років з дня звільнення. Підлягають звільненню особи, які працювали на певних керівних посадах у період з 25 лютого 2010 по 22 лютого 2014 року (тобто за часів перебування при владі Віктора Януковича) та до 1991 року в керівних органах Комуністичної партії.
З 1 грудня цього року почалась така процедура в судовій системі. Судді мають надати згоду на проведення такої перевірки, оприлюднення відомостей щодо себе, подати копію декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.
Голова Верховного суду України Я. Романюк вказав, що позиція Верховного суду була й залишається незмінною – в системі не місце суддям, які забули про закон і справедливість, керувалися політичним впливом чи особистою вигодою. Але люстрація повинна бути справедливою, у цьому процесі не повинні постраждати невинні. Так, необхідно перевірити, чи були прийняті суддями в період з 21 листопада 2013 – 22 лютого 2014 року рішення незаконними, та з якої причини. Якщо ці рішення не були скасовані, то вони вважаються законними.
Підвищити довіру громадян до суду можливо за рахунок, як мінімум, припинення приниження авторитету судової влади чиновниками різних рівнів та політиками у ЗМІ, які навмисно нав’язують асоціювання штучних помилок у відправленні правосуддя певними суддями з діяльністю всієї судової влади, а також негідних моральних якостей випадкових для судової влади осіб з моральними якостями більшості суддів. Судовій владі ще потрібно навчитися протистояти впливу та маніпуляціям з різних сторін, відкрити себе суспільству та побудувати партнерські взаємовідносини із засобами масової інформації та громадськими організаціями.
Судову владу критикують також за те, що не виконується значна частина судових рішень, хоча до цього вона не має жодного відношення. 80% рішень Європейського суду з прав людини стосуються саме невиконання рішень національних судів. Можливо, настав час повернутись до того, щоб судова влада контролювала виконання судових рішень.
В кодексі судової етики зазначено, що суддя не має права робити публічних заяв, коментувати у засобах масової інформації справи, які перебувають у провадженні суду та піддавати сумніву судові рішення, які набрали законної сили. Тому багато суддів вважають за краще нічого не говорити про справи, ніж повідомлену ними інформацію перекрутять, що , на жаль, часто трапляється. Судді не досвідчені у журналістиці, а журналісти не завжди добре знають питання юриспруденції, проте необхідно спілкуватися із ЗМІ, розповідати про себе, пояснювати питання, які цікавлять громадськість. І подання інформації на офіційному сайті суду, періодичне друкування статей в районній газеті, проведення Днів відкритих дверей замало.
28 жовтня цього року була створена робоча група з питань судової реформи. Якщо я не помиляюся, це четверта реформа за 23 роки незалежності. Хотілося б вірити, що на цей раз політики не будуть створювати суди для себе, як це було при останній владі, чи змінювати їх назви. Громадянину не важливо, яка називається суд, головне, щоб у ньому він отримав справедливе рішення і держава це рішення виконувала.
З нагоди професійного свята мені хочеться висловити щирі вітання працівникам суду, суддям у відставці, нашим ветеранам та побажати міцного здоров’я, невичерпної енергії, терпіння, родинного затишку і достатку, а всім жителям – віри у те, що фундамент, на якому тримається демократія, - правосуддя, буде у нас міцним і надійним.
Ірина Вознюк
заступник голови Локачинського районного суду