Які заходи впливу та види адміністративних стягнень застосовуються до неповнолітніх

Які заходи впливу та види адміністративних стягнень застосовуються до неповнолітніх?

            Вчинення правопорушень неповнолітніми є і залишається однією із актуальних проблем українського суспільства. Яка основна причина і що спонукає цих осіб вчиняти адміністративні проступки? Це, мабуть, те, що з боку батьків недостатньо приділяється уваги вихованню та навчанню дітей, вчинення дорослими такого правопорушення, як насильство в сім’ї, не лише негативно впливає на поведінку дитини і призводить до порушення  її психологічного та психічного розвитку, а й зумовлює останніх вчиняти різні види правопорушень. Слід зазначити те, що неповнолітні не завжди усвідомлюють шкоду від заподіяного, легко піддаються впливу інших осіб, особливо стар­ших за віком, які стають організаторами або підбурювачами до вчинення правопорушень. Крім того, простежується тимчасова або довготривала  відсутність батьків, які часто перебувають на заробітках за межами України,  що є  основною  причиною і спонукає неповнолітніх вчиняти суспільно-небезпечні діяння та правопорушення. 

          У  2011 році і у минулих роках  в провадженні Локачинського районного суду знаходилось чимало справ про притягнення до адміністративної відповідальності  осіб до 18 років. Згідно статистичних даних найбільш поширеними серед неповнолітніх є адміністративні правопорушення, передбачені ст.178 КпАП України (розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п’яному вигляді), ст.173 КпАП України (дрібне хуліганство)  та  ст. 51  КпАП України (дрібне викрадення чужого майна). Після вчинення дітьми правопорушень складаються протоколи у відношенні  батьків  про притягнення їх до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КпАП України за ухилення від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання  та виховання неповнолітніх дітей, які розглядаються у судовому  засіданні.

         Відповідно до законодавства суб'єктами адміністративної відповідальності є особи, які на момент вчинення  адміністративного правопорушення досягли 16 віку. Проте ч.3 ст.184 КпАП України  передбачено, що за вчинення  правопорушень неповнолітніми у віці від 14 до 16 років, суб'єктами адміністративної відповідальності є їх батьки або особи, які їх замінюють. Саме вони несуть безпосередньо адміністративну відповідальність за дії неповнолітніх у виді  штрафу. В даному випадку  закон фактично карає не правопорушника, а його батьків за невиконання ними обов'язків по вихованню дітей.

        Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення у відношенні неповнолітніх осіб, суддя має на меті не лише покарати неповнолітнього правопорушника, тобто застосувати один із заходів  впливу чи адміністративного стягнення, а в певній мірі попередити від скоєння правопорушення і виховати його. На перше місце ставиться переконання та виховання. При розгляді таких справ, суддя обов’язково з’ясовує, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи  вина особа у його вчиненні,  чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, які пом’якшують і обтяжують відповідальність. Наприклад, до обставин, які пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відносять: щире розкаяння винного, добровільне відшкодування збитків, усунення заподіяної шкоди, вчинення правопорушення неповнолітнім та інші.

          Так, до неповнолітніх  віком від 16 до 18 років  за вчинення  адміністративних правопорушень  можуть бути застосовані такі заходи впливу, як: зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у  потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд  педагогічному  або трудовому колективу за їх  згодою, а також  окремим громадянам на їх прохання. Передбачений лише один випадок, коли адміністративна відповідальність, до якої притягається неповнолітній, несе не тільки виховний, а й майновий характер - якщо під час вчинення адміністративного правопорушення шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її. Це виключення, мабуть, не принижує виховного впливу адміністративної відповідальності неповнолітніх, а тільки допомагає правопорушнику усвідомити рівень матеріальної шкоди, яку він завдав і одночасно вчить цінувати свою працю.

        Найменш суворим заходом є зобов'язання публічно або в іншій формі вибачитись перед потерпілим. Цей захід застосовується тоді, коли неповнолітній визнав неправомірність своєї поведінки, суспільну шкоду скоєного діяння і покаявся в ньому. Публічність вибачен­ня при цьому полягає у здійсненні його у присутності інших осіб.

        Попередження - захід виховного впливу, що по­лягає в усному оголошенні органом адміністративної юрисдик­ції офіційного від імені держави осудження неповнолітнього правопорушника і його поведінки, яка виявилась у скоєнні ад­міністративного проступку, що не становить значної суспільної небезпеки.

        Догана або сувора догана є заходами морально-психологічного впливу, які застосовуються до неповнолітніх правопорушників у разі систематичного невиконання ними встановлених правил пове­дінки і скоєння правопорушень. Догана або сувора догана  є суворішими заходами стягнення, ніж попередження неповнолітнього. Вони супроводжуються офіційним від імені держави суворим засуджен­ням неповнолітнього правопорушника і скоєного ним діяння.

        Передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам, що їх замінюють полягає в накладенні на вказаних осіб ор­ганом адміністративної юрисдикції зобов'язання з посилення ви­ховного впливу на неповнолітнього правопорушника: здійснення культурно-виховних заходів; роз'яснювальної роботи; система­тичного контролю поведінки неповнолітнього. Передавати неповнолітнього правопорушника під нагляд бать­кам або особам, що їх замінюють, доцільно лише в разі їх згоди і здатності забезпечувати нагляд і відповідний виховний вплив на неповнолітнього. Бажання і згода останнього при цьому не вра­ховуються.

        Передання неповнолітнього правопорушника під нагляд педа­гогічному або трудовому колективу - це по суті довіра педа­гогічному або трудовому колективу неповнолітнього, якого вони знають за спільною роботою або навчанням і за поведінку якого беруть на себе зобов'язання. Таким колективом може бути, напри­клад, педагогічний колектив школи, де навчається неповнолітній, або трудовий колектив підприємства, де він працює. При цьому орган адміністративної юрисдикції, який розглядає справу про правопорушення неповнолітнього, повинен бути впевнений у мо­жливостях позитивного впливу такого колективу на неповноліт­нього правопорушника, що передається під нагляд колективу.

       Передання неповнолітнього правопорушника під нагляд окремим громадянам складається з покладення на них обов'язків з виховання піднаглядного і контролю за його поведінкою. Цей захід накладається тільки за згодою громадян, яким передається неповнолітній і які добре зарекомендували себе на педагогічній роботі або в іншій сфері суспільно- корисної діяльності.

       Неможливо передати неповнолітнього правопорушника батькам, що позбавлені батьківських прав, а також батькам або іншим особам, що за рівнем культури і характером своєї по­ведінки не здатні позитивно впливати на нього.

       Варто зауважити й те, що неповнолітні за окремі види адміністративних проступків підлягають відповідальності на загальних підставах. За такі правопорушення, як незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ст. 44 КпАП); дрібне викрадення чужого майна (ст. 51 КпАП); порушення правил дорожнього руху (статті 121 —127, ч.1 і 2 ст. 130 КпАП); дрібне хуліганство (ст. 173 КпАП); стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах (ст. 174 КпАП); злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку, військовослужбовця (ст. 185 КпАП); порушення правил дозвільної системи щодо вогнепальної, холодної чи пневмотичної зброї та бойових припасів (статті 190—195 КпАП) до неповнолітніх можуть бути застосовані адміністративні стягнення: попередження; штраф; оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскація предмета, що став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок адміністративного правопорушення; позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові; виправні  роботи. Проте, до неповнолітнього, який притягується до адміністративної відповідальності на загальних підставах, заборонено застосовувати адміністративне стягнення у виді  адміністративного арешту.

       Особам, які притягувались до адміністративної відповідальності потрібно знати, якщо вони протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинили нового  адміністративного правопорушення, то ці особи вважаються такими, що не були піддані  адміністративному стягненню.

        Отже, відповідальність неповнолітніх – це не лише один із видів юридичної відповідальності, - це перш за все відповідальність батьків, педагогічного колективу школи, трудового колективу, окремих громадян яка вказує їм на прогалину у вихованні, відповідальність, яка характеризується обтяжливими наслідками майнового, морального, особистісного чи іншого характеру і застосовується  з метою поваги до правил співжиття, виховання особи, поваги до прав, честі  і гідності  інших громадян, сумлінного виконання обов’язків та запобігання вчиненню нових правопорушень.

        Вважаю, що питання правопорушень неповнолітніх, які є однією з найнезахищеніших верств населення, повинно вирішуватись не лише за допомогою кримінологічних, а й моральних, педагогічних, соціально-психологічних засобів. Вирішення цієї проблеми пов’язане із формуванням життєвої позиції неповнолітніх – майбутнього нашої держави.

  Помічник судді

  Локачинського районного суду                       С.В. Макатер