Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Новий КПК України передбачає можливість пред'явлення цивільного позову у кримінальному провадженні не лише про кримінальні правопорушення (кримінальні проступки і злочини), а й в провадженні про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, має потерпілий та цивільний позивач.
Так, відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Згідно із ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.
Таким чином, першочергово для отримання права на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення потерпілому потрібно відповідно до ч.2 ст. 55 КПК України подати заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або залучення її до провадження як потерпілого. Що ж стосується цивільного позивача, то право на відшкодування моральної шкоди у нього з’являється з моменту подання позовної заяви до органу досудового розслідування або суду.
Необхідно звернути увагу на те, що у кримінальному провадженні цивільний позов повинен бути поданий до початку судового розгляду. Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Сам факт подачі заяви про злочин або цивільного позову є лише першочерговим етапом для стягнення моральної шкоди з відповідача по справі. Основною складністю у розгляді заяви про відшкодування моральної шкоди є доказування факту її спричинення, глибини страждань, обґрунтованість вартості такої шкоди.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
При написанні позовної заяви, першочергово необхідно звертати увагу на індивідуальні психофізичні особливості особи, якій завдано моральну шкоду та не обмежуватись лише написанням стандартних фраз як то душевним хвилюванням, душевним стражданням, емоційним дискомфортом тощо. Для доведення наявності моральної шкоди перш за все потрібно збирати докази, які будуть об’єктивно, а не надумано підтверджувати її наявність та розмір.
Отже, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Так, наприклад, моральна шкода завдана потерпілому внаслідок нанесення йому тяжких тілесних ушкоджень може підтверджуватись показами близьких, рідних, колег по роботі, які можуть зазначити, що потерпілий після злочину став боятись ввечері сам іти додому, почав комплексувати із-за своєї зовнішності внаслідок побоїв, став більш замкнутим у собі, перестав проявляти ініціативу у роботі тощо.
Окрім збирання доказів, звертаю увагу, що дієвим також буде висновок спеціаліста щодо наявності моральної шкоди та визначення її розміру. Якщо ж під час кримінального провадження у будь-кого з учасників кримінального провадження виникатимуть сумніви щодо достовірності висновку спеціалісту або його об’єктивності, доцільним є заявити клопотання про допит даного спеціаліста в якості свідка.
Залежно від доведеності підстав і розміру позову суд задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Якщо буде встановлено відсутність події кримінального правопорушення, за таких підстав суд відмовляє в позові.
У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, суд залишає позов без розгляду.
Підсумовуючи вищевикладене, слід зауважити, що суд, приймаючи рішення про відшкодування моральної шкоди, призначає різні розміри відшкодування в залежності від багатьох факторів, враховуючи, які саме наслідки були внаслідок кримінального правопорушення, хто є відповідачем та позивачем у справі, наявність та обґрунтованість моральної шкоди та інше.
Помічник судді
Локачинського районного суду
С.В. Макатер
_03_03.png)
